Наукова школа «Методика професійного навчання. Інженерна педагогіка» була заснована її теперішнім керівником – ректором Української інженерно-педагогічної академії (УІПА), доктором педагогічним наук, професором Коваленко Оленою Едуардівною у 1996 році. Саме в цьому році, тоді ще кандидат педагогічних наук, доцент О.Е. Коваленко вступила до докторантури Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, визначила програмну концепцію вирішення наукової проблеми з розробки науково-обґрунтованих підходів до створення сучасної системи професійно-методичної підготовки інженерно-педагогічних кадрів та стала публікувати результати своїх наукових досліджень. У цьому ж році О. Е. Коваленко стала завідувачкою Спільної з Інститутом педагогіки і психології професійної освіти академії педагогічних наук України лабораторії з проблем інженерно-педагогічної освіти (на базі УІПА), де мала змогу об’єднати навколо своїх наукових ідей інших дослідників.

Остаточно ця наукова школа як форма організації колективної наукової праці науковців з єдиною дослідною програмою, спільністю наукових поглядів і єдиним стилем наукової діяльності в конкретній галузі сформувалась у 1998 році, коли проф. О. Е. Коваленко очолила кафедру педагогіки та методики професійного навчання УІПА, створену на базі кафедри загальної та професійної педагогіки. Саме наукові ідеї проф. О. Е. Коваленко, які дозволили їй розробити чітку систему методичної підготовки інженерів-педагогів, стали підґрунтям для створення цієї кафедри.

В основу наукової діяльності школи професора Коваленко О. Е. було закладено розроблену нею нову концепцію професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Головним постулатом цієї концепції стало положення про те, що професійно-педагогічна підготовка інженерно-педагогічних кадрів має розглядатися як система, що забезпечує формування компетентної особистості фахівців цього профілю, які задовольнятимуть сучасним вимогам замовників на ринку праці, представлених професійними (професійно-технічними навчальними закладами), технікумами та коледжами. Для створення такої системи професором О. Е. Коваленко були розроблені методичні принципи визначення змісту професійно-педагогічної підготовки згідно з професійно обумовленою структурою особистості фахівців та визначенням логіки її побудови відповідно до процесу поетапного формування педагогічних компетенцій. Ці компоненти стали підставою для формування нового науково-обґрунтованого переліку навчальних дисциплін, які забезпечують безпосереднє формування кожної із компетенцій.

В той же час економічні та соціальні зміни, що відбулися в країні, зумовили необхідність реформування інженерно-педагогічної освіти, яка готує кадри для закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Як креативний науковець і керівник, О. Е. Коваленко дійшла висновку, що нові суспільні реалії вимагають постійного удосконалення та подальшого розвитку цієї важливої галузі освіти. Працюючи вже на той час ректором УІПА і будучи Президентом Національного Моніторингового комітету України міжнародного товариства з інженерної педагогіки, проф. О. Е. Коваленко доклала багато зусиль, щоб активізувати та розширити коло наукових досліджень в галузі інженерної педагогіки, об’єднати зусилля всіх, хто займається такими науковими проблемами. Таким чином, питання інженерної педагогіки стали ще одним напрямком наукової діяльності школи проф. О. Е. Коваленко.

Нове бачення цілей та шляхів підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю потребувало перегляду багатьох складових освітнього процесу. Тому в рамках цієї наукової школи почалась розробка широкого кола питань, починаючи з окремих методик навчання та закінчуючи теоретико-методологічними і концептуальними проблемами розвитку інженерно-педагогічної освіти в Україні.

Концепція наукової школи щодо ролі інженерно-педагогічної освіти полягає в тому, що вона повинна розглядатись як суспільно-економічний фактор розвитку економіки країни, бо націлена через систему професійної (професійно-технічної) освіти на відродження потенціалу робочої сили – одного з головних факторів розвитку виробництва.

Згідно з концепцією основними принципами побудови цієї галузі освіти є такі:

• інженерно-педагогічна освіта повинна бути вищою ланкою професійної освіти;

• інженерно-педагогічна освіта повинна мати ступеневу структуру та наскрізну підготовку кадрів, що включає всі освітньо-кваліфікаційні рівні;

• інженерно-педагогічна освіта повинна базуватися на взаємодії законів педагогіки та законів розвитку виробництва;

• навчальні плани підготовки фахівців різного рівня повинні відповідати стандартам освіти та бути узгодженими, що дасть можливість здійснити безперервну підготовку фахівців;

• профілі інженерно-педагогічних спеціальностей повинні охоплювати реально існуюче коло робітничих професій, які є близькими за своїм призначенням;

• підготовка інженерно-педагогічних кадрів повинна бути поліфункціональною та базуватися на законах розвитку виробничої галузі та педагогічної науки;

• повинна бути досягнута глибока інтеграція технічних та гуманітарних знань як у традиційних дисциплінах, так і при запровадженні нових.

Нові соціально-економічні умови викликали нагальну потребу перегляду вимог до професійної діяльності та особистості інженера-педагог, розробки науково-обґрунтованого переліку необхідних для України профілів підготовки та концептуальні положення створення галузевих стандартів вищої освіти для інженерно-педагогічних спеціальностей, розробити організаційні принципи системи розподілу випускників у відповідності із визначеним професійним призначенням та умовами їх використання у професійній освіті.

Всі ці питання нині активно вирішуються в межах наукової школи на підставі розробленої концепції безперервної та ступеневої освіти при підготовці інженерно-педагогічних кадрів.

Специфіка діяльності цієї наукової школи полягає в орієнтації на практичну значущість наукових розробок для удосконалення освітнього процесу, в наявності широкомасштабної бази для проведення експериментальних досліджень та впровадження їх результатів у навчально-виховний процес, у проведенні великої організаційної та консультативно-методичної роботи для розповсюдження своїх наукових досягнень та методичних розробок серед всіх закладів вищої освіти України, що готують інженерно-педагогічні кадри, а також в усвідомленні своєї відповідальності як представників провідного закладу вищої освіти інженерно-педагогічного напряму в Україні за майбутнє цієї важливої ланки освіти.

Сьогодні основними напрямками наукових досліджень, які проводяться в рамках наукової школи «Методика професійного навчання. Інженерна педагогіка», є:

• теоретико-методологічні засади підготовки інженерів-педагогів у нових соціально-економічних умовах;

• оптимізація змісту навчання;

• психолого-педагогічне та організаційне забезпечення багаторівневої професійної освіти;

• дидактичні основи формування системи методичної підготовки викладання професійних дисциплін;

• методичне забезпечення безперервного навчального та виховного процесу;

• нові педагогічні та інформаційні технології;

• гуманізація та гуманітарізація навчального процесу;

• організація самостійної роботи студентів;

• методи і засоби оцінки рівня знань та вмінь студентів;

• управління якістю навчального процесу;

• стандартизація та сертифікація в організації навчання;

• професійний відбір та проблеми адаптації при багаторівневій підготовці фахівців.

Щорічно у межах діяльності наукової школи виконуються 12-15 науково-дослідних робіт, видається понад 20 наукових публікацій та робиться 10-12 доповідей на республіканських та міжнародних науково-методичних конференціях.

Нові ідеї, які з’являються в рамках наукової школи, успішно реалізуються і розвиваються багатьма дослідниками по всій країні, що свідчить про провідну роль цієї школи в галузі інженерно-педагогічної освіти.

Окрім проведення наукових досліджень представники наукової школи проводять велику організаційну, методичну та просвітницьку роботу з метою популяризації своїх наукових досягнень та розповсюдження досвіду організації та вдосконалення навчально-виховного процесу за новою системою підготовки інженерно-педагогічних кадрів.

Основними провідниками та випробувачами ідей наукової школи є науково-педагогічний колектив кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти УІПА. Життєздатність та ефективність нової системи підготовки інженерів-педагогів підтверджується досвідом роботи цієї кафедри, яка завдяки плідній науковій та методичній діяльності стала провідною кафедрою в Україні з питань змісту педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти.

Так, удосконалену педагогічну складову навчального плану підготовки інженерів-педагогів впроваджено у закладах вищої інженерно-педагогічної освіти, на інженерно-педагогічних факультетах та кафедрах технічних та педагогічних закладів вищої освіти України, які здійснюють означену підготовку. Розроблено і реалізовано у межах УІПА та інших закладів вищої освіти України комплекс методик з підвищення якості підготовки інженерно-педагогічних кадрів, який включає: вивчення інженерних і комунікативних здібностей студентів, створення моделі професійно-педагогічної компетентності майбутнього інженера-педагога, дидактичної спрямованості навчального процесу з фахово-орієнтованих та фахових дисциплін і інше.

Кафедра стала також базовою у справі підготовки нормативно-правових документів з питань реформування вищої інженерно-педагогічної освіти, надає консультативно-методичну допомогу закладам вищої освіти та факультетам інженерно-педагогічного профілю з питань розробки нормативної освітньої документації та розповсюджує досвід роботи УІПА в плані розробки нормативних та методичних матеріалів з організації підготовки інженерно-педагогічних кадрів.

Провідні викладачі кафедри задіяні у розробці концептуальних положень створення галузевих стандартів вищої освіти для інженерно-педагогічних спеціальностей. Навчальні плани УІПА для різних інженерно-педагогічних спеціальностей рекомендовано Міністерством освіти і науки України як базові для інших закладів вищої освіти інженерно-педагогічного напряму.

Ще одним напрямком діяльності наукової школи є організація науково-практичних та науково-методичних семінарів і конференцій, в тому числі міжнародних, в яких завжди бере участь широке коло науковців, завдяки чому ідеї наукової школи поширюються по всій країні та закордоном.

Підготовка керівного складу викладачів закладів вищої освіти України за програмою IGIP, яка здійснюється в УІПА, базується на навчальних програмах та методичних розробках, створених в межах наукової школи.