Відійшла у Вічність добра і щира людина. У ці скорботні дні розділяємо невимовний сум і тугу її близьких і рідних. Світлий, добрий спомин про Анну Василівну назавжди залишиться в серцях тих, хто її знав, любив і поважав, хто жив і працював поруч із нею, кого вона навчала.
Молодою, енергійною випускницею УІПА вона залишилася в академії і дійшла шляхом від викладача до кандидата наук, доцента кафедри. І хоч життя не слало перед нею веселкових стежок вона відкидала життєві негаразди й невтомно трудилася.
Сьогодні ми згадуємо її як мудрого викладача, який відкривав всім свою невичерпну силу знань, який вчив розпізнавати добро і зло, радив бути співчутливим до чужого горя, веселу і доброзичливу подругу, з якою можна було поділитися і радістю, і смутком, відповідальну колегу, готову завжди взятися за будь-яку справу і довести її до мети.
За роки своєї на жаль нетривалої, але плідної діяльності Анна розв’язала тисячі проблемних задач і рівнянь. І враз її не стало….
